Індустріальний телевізійний комітет висунув пропозицію створення дієвих механізмів регулювання реклами азартних ігор у зареєстрованих медіа

Індустріальний телевізійний комітет (ІТК), фахове обʼєднання українських телеканалів, що представляє інтереси телевізійної галузі України, звернулися до Президента України, Голів комітетів Верховної Ради з  з питань гуманітарної та інформаційної політики, з питань фінансів, податкової та митної політики, з питань свободи слова, Голови Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, Міністра цифрової трансформації України,  т.в.о Міністра культури та інформаційної політики, зі зверненням повʼязаним із законопроєктом щодо контролю за гральним бізнесом. Зокрема, в листі йдеться про те, що ІТК та медіа, які входять до обʼєднання, всіляко підтримують упорядкування сфери і особливий контроль за рекламою азартних ігор, а також виступають за заборону такої реклами в незареєстрованих медіа. Водночас, ІТК пропонує запровадити додаткові обмеження для грального бізнесу на рівні саморегулювання, затвердити відповідний кодекс співрегулювання та доповнити існуючий Закон необхідними нормами щодо поширення реклами виключно в зареєстрованих медіа. 

Передумовою цього звернення стала рекомендація Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Верховній Раді України прийняти за основу доопрацьований законопроєкт № 9256-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей».

Законопроєктом, зокрема, пропонується заборонити рекламу азартних ігор, рекламу торговельних марок, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, в будь-яких аудіовізуальних та аудіальних медіа незалежно від технології їх розповсюдження, а також в онлайн-медіа.

«Висловлюємо повну підтримку будь-яким законодавчим ініціативам, що спрямовані на запобігання ігрової залежності (лудоманії), тим більше серед військовослужбовців, а також на встановлення чітких і прозорих правил провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і лотерей», — йдеться у зверненні. 

Однак медійники переконані, що поставлену проблему недоцільно розв’язувати шляхом повної заборони реклами грального бізнесу в зареєстрованих медіа, які мають прозорість та відкритість для регулятора, оскільки це ледь не єдина сфера, де впродовж останніх років випадки порушення вже існуючих доволі жорстких вимог до такої реклами є поодинокими. Зі свого боку, Нацрада як регулюючий орган, має достатньо інструментів для моніторингу медіа, виявлення порушень та застосування заходів реагування. 

Натомість, наголошують медійники, в інших сферах контроль за додержанням законодавства про рекламу є явно недостатнім, а подекуди — відсутнім узагалі. 

«Так, наприклад, попри будь-яке національне регулювання, абсолютно неможливо запобігти поширенню реклами азартних ігор і лотерей на “піратських” інтернет-ресурсах, через анонімні облікові записи на платформах спільного доступу до інформації та через месенджери. Тобто саме через ті ресурси, які, на відміну, наприклад, від ефірного телебачення та радіо, є доступними військовослужбовцям (навіть на лінії бойового зіткнення) і при цьому знаходяться поза межами будь-якого контролю та реального впливу з боку державних органів України через відсутність юрисдикції або анонімність. Так, за деякими оцінками станом на сьогодні до 80 % реклами онлайн-казино розміщується на піратських сервісах, боротьба з якими хоча й триває, але навряд чи колись завершиться повною перемогою», — зазначається у зверненні. 

Нині реклама для медіа є однією з найважливіших складових у забезпеченні їх незалежності та функціонування загалом, у тому числі реклама азартних ігор і лотерей. За попередніми оцінками, втрати тільки телевізійної галузі від відповідної реклами та спонсорства можуть скласти близько 7 %. За таких обставин їх повна заборона призведе до надзвичайно великих (якщо не катастрофічних) втрат галузі, що є абсолютно неприпустимим в умовах, коли російська агресія вимагає, навпаки, посилення ролі та потужності національних медіа. При цьому, підкреслюють медійники, — заборона реклами азартних ігор і лотерей у зареєстрованих медіа при неможливості тотального контролю такої реклами в онлайні, позбавлена сенсу, оскільки не призведе до бажаних результатів.

Також варто звернути увагу, що спортивний контент в українському медіаполі, як і в більшості за кордоном, в основному фінансується коштом від реклами та спонсорства азартних ігор і лотерей. Їх повна заборона може спонукати до закриття спортивних програм, спеціалізованих онлайн-медіа, та, як наслідок, до знищення спортивної журналістики як такої. Крім того, на спортивні клуби очікуватимуть проблеми з фінансуванням змагань, заходів та їх трансляцій, що, безумовно, негативно позначиться і на вболівальниках.

Підсумовуючи, заборона такої реклами в медіа матиме катастрофічні наслідки, а саме:

• Переспрямування фінансових ресурсів з легального рекламного ринку на «піратські» ресурси, які знаходяться поза межами будь-якого контролю та реального впливу з боку державних органів України;
• Повернення нелегального ринку азартних ігор і лотерей, обсяги якого значно зменшились після прийняття Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»;
• Зникнення спортивних програм на телебаченні та радіо, а також спеціалізованих онлайн-медіа;
• Значні проблеми з фінансуванням організації спортивних змагань, спортивних заходів і їх трансляцій.

Натомість в ІТК пропонують рішення — впровадження передбачених Законом України «Про медіа» механізмів спільного регулювання у сфері реклами азартних ігор і лотерей, а також запровадження у порядку саморегулювання додаткових обмежень для зареєстрованих суб’єктів у сфері медіа щодо порядку поширення (розповсюдження) відповідної реклами понад те, що встановлено законом, наприклад:

• Обмеження максимального хронометражу рекламного ролика в аудіовізуальних, аудіальних медіа до 15 секунд;
• Обмеження кількості реклами азартних ігор і лотерей до 60 секунд упродовж години мовлення лінійного медіа;
• Обмеження часу поширення (розповсюдження) спонсорських проявів азартних ігор і лотерей у лінійних медіа — з 20-00 до 06-00 години; 
• Додаткові обмеження щодо змісту реклами та спонсорства — заборона використання будь-якої символіки сил оборони України, будь-якого військового/соціального/благодійного контексту тощо.

Автори звернення акцентують, що механізми спільного регулювання вже довели свою ефективність. Так, ще у 2021 році представники медіаіндустрії розробили Меморандум щодо реклами азартних ігор, організаторів азартних ігор і спонсорства телепередач із використанням знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, який закріпив спільні принципи, якими користуються телеканали задля однозначного трактування правових норм у частині реклами азартних ігор на телебаченні.

Зі свого боку, в разі підтримки такої ідеї з боку Нацради, медійники готові вже найближчим часом, одразу після реєстрації органу спільного регулювання, розробити й прийняти відповідний кодекс (правила) створення та розповсюдження реклами азартних ігор і спонсорства з використанням торговельних марок, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, як це передбачено чинною редакцією статті 3-1 Закону України «Про рекламу».

«Оскільки ми розділяємо серйозне занепокоєння авторів законопроєкту поширенням ігрової залежності (лудоманії), тим більше серед військовослужбовців, ми, як представники медійної індустрії, підтверджуємо свою готовність до участі в робочих групах, які напрацюють рішення в інтересах громадян України без істотної шкоди медійній галузі», — резюмували в листі.