«Розголос – це єдине, чого боїться росія», — звільнений з полону журналіст Дмитро Хилюк у спеціальному матеріалі

Звільнений з полону журналіст УНІАН Дмитро Хилюк у спецматеріалі для Ukraїner розповідає про викрадення на початку повномасштабного вторгнення, життя у російських тюрмах, тортури, голод і повну інформаційну ізоляцію. Окрема частина інтерв’ю присвячена поверненню до життя на свободі — адаптації після тривалої ізоляції, впливу інформаційного перевантаження та усвідомленню втрати років життя.

Нагадаємо, Дмитра Хилюка викрали 4 березня 2022 року у селі Козаровичі на північ від Києва. Повертаючись від сусідки додому, він і його батько натрапили на російський патруль.

«Вони йшли нам на зустріч зі зброєю напоготові. Здається, буряти. Нас поклали на землю, потім без будь-яких пояснень відвели на промислові склади, в абсолютно темну кімнату, де вже було декілька людей. Так почався мій полон», – пригадує Дмитро.

Далі у Дмитра розпочався довгий та страшний шлях через російські в’язниця. Витримати допомогло бажання повернутися додому та побачити рідних, з якими не було жодного контакту. Листи від рідних і колег доходили з величезним запізненням, тож Дмитро не знав, чи вцілів його дім і чи живі близькі.

Говорячи про досвід полону, Дмитро наголошує на важливості публічності та постійної уваги до теми українських полонених:

«Треба це робити (нагадувати про полонених — ред.)! І це не тільки рідні мають робити. Розголос — це єдине, чого боїться росія. Щоб на міжнародних майданчиках щоразу хтось міг їх ткнути носом — а для чого ви тримаєте цивільних в полоні? Чому ви їх не віддасте? Чому ви їх викрали? Щоб цей розголос був, треба, щоб весь час інформація була на слуху. Щоб це не було рутиною і щоб про полонених не забули».

Детальніше про досвід полону, психологічні виклики та важливість розголосу читайте за посиланням.