Рябченко Тетяна - Молодший інженер (стажер)
Годинник йде повним ходом. Життя сповнене сил та енергії. У душі справжня весна, яка потребує нових звершень і досягнень. Ось що відчувають майже всі студенти у цей непростий та водночас незабутній період. Не оминуло це й мене. Довго вагалася, змірювала сили, не обійшлося і без ноток вагань, та все ж амбіції взяли верх. Відправила все потрібне для конкурсу стажування в 1+1 медіа. І ось я тут, пишу цю статтю, аби, поділитися неймовірним враженням і можливо, навіть, вдасться когось надихнути.
Знайомство пройшло весело і душевно. Відразу було помітно, що працівники не лише знають головні принципи у роботі, а й керуються ними при спілкуванні. Нам провели екскурсію, від якої я була настільки в захваті, що здавалося наче я маю вигляд пташки, яка здійснює свій перший вільний політ. Воно і зрозуміло, адже не щодня і не кожен може побачити, яка клопітка робота стоїть за створенням «Сніданку» або «ТСН». Єдина річ, яка відрізняла і досі відрізняє нас, стажерів, від справжніх фахівців – це червона стрічка з надписом «Стажер 1+1 медіа». Ми навіть жартували, що це такий собі своєрідний попереджувальний знак.
У цей самий день у нас також відбулося знайомство з керівником інженерного відділу, де безпосередньо ми мали подолати наш перший етап стажування. Важко не помітити, що люди дійсно полюбляють свою роботу, поважно до неї ставляться, а головне мають бажання поділитися своїм досвідом з нами. Пам’ятаю, як один з них, відгукувався про свою діяльність: «Буває весело, буває сумно». Послідувало уточнення від мене: «Сумно, коли робота є чи немає?». Відповідь однозначно порадувала: «Звичайно ж, коли немає!».
Мій тато якось сказав: «Тетянко, ти і техніка – речі несумісні!». У перший же день стажування керівник довів мені зворотнє, адже ми … збирали і розбирали системний блок. Дуже сподобалося те, що ніхто не сварив за помилку, а навіть навпаки, дали вказівки, щоб ми побільше помилялися. Адже лише так можна по-справжньому навчитися і стати справжнім професіоналом. До наступного завдання я доклала усі фізичні зусилля. Треба було виконати обтиск мережевого кабелю. Мої колеги-стажери – хлопці, не один раз мали справу з цим, тому і впоралися набагато вправніше за мене. А ось для мене це стало справжнім іспитом! Це дійсно ювелірна робота! Поступово завдання почали ускладнюватися і я все більше і більше набиралася витримки і практики. Так минуло два місяці першого етапу.
Згодом нам навіть виділили кабінет! Цілий місяць ми виконували всі можливі завдання пов’язані з прямим ефіром. Ми отримали все потрібне для здійснення: від кабелю до камери. Довелося емітувати прямі ефіри телепередач, де головними учасниками були ми, стажери. З часом випала нагода підготувати все необхідне до справжньої прямої трансляції. Це було інтерв’ю з білоруським тренером футбольної команди Леонідом Кучуком на 2+2. Раділи, що швидко і якісно зробили підключення. Тоді прийшло усвідомлення, що усі мої спроби, навіть не дуже вдалі, були недаремно.
Зараз я перебуваю на другому етапі стажування. Вибрала направлення «графічний дизайн». Емоцій менше не стало. Не перестаю дивуватися і завжди відкриваю щось нове. Я завжди можу попросити допомоги і поради у фахівців і звичайно ж, ще ніколи не було відмови. Відкрите ставлення не може залишити тебе байдужим. Приходить розуміння, що кращого колективу годі й шукати. Від цього мої прагнення і старання дають успішне завершення усіх завдань, навіть тих, де здається, що воно неможливе, а іноді й буває таке.
І наостанок, хочеться сказати, що здійснення мрій і великий успіх починається з маленького кроку. Наприклад, зайти на сайт і дізнатися про стажування в одному з найбільших медіахолдингів України 1+1 медіа.
