Зниклі безвісти: як діяти родинам, до кого звертатися та як не потрапити на гачок до шахраїв
«Життя після шрамів» — масштабний соціальний проєкт 1+1 media, покликаний допомогти ветеранам та ветеранкам на шляху повернення до цивільного життя, а також систематизувати унікальний досвід українських роботодавців у взаємодії з цією цільовою аудиторією. Проєкт виходить в етер щочетверга о 10:30 на телеканалі 1+1 Україна.
В межах «Життя після шрамів» ми розповідаємо про історії ветеранів, що повертаються до цивільного життя, труднощі на цьому шляху та успіх, якого вони досягають. А також - про історії їхніх рідних. Сьогодні говоримо про людей, рідні яких вважаються зниклими безвісти.
Як діяти, коли ваша рідна людина — зникла? До кого звертатися по допомогу? І як не потрапити на гачок до шахраїв чи до ворога?
На ці питання відповідає речник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко.
А переглянути епізод «Життя після шрамів» про родини зниклих безвісти можна за посиланням.
Сповіщення та поширення інформації в соцмережах
Що повинна робити людина, якщо вона отримала сповіщення про зниклого безвісти родича? Петро Яценко зазначає — це завжди шок та колосальний стрес. Втім, важливо знати про базові речі в таких ситуаціях.
Насамперед, сповіщення про те, що людина зникла в умовах бойових дій вручає ТЦК та СП. Саме вони ведуть комунікацію від військової частини і до родини бійця.
«І якщо сповіщення приходить — потрібно розуміти, що родина повинна мати певний пакет документів. Це копії паспорта, закордонного паспорта, свідоцтва про шлюб, військового квитка, контакти побратимів, командира, фото військовослужбовця», — каже Петро Яценко.
Часом, люди поширюють інформацію про рідного в соцмережах — публікують фото, деталі особистої інформації. Та крім коментарів з підтримкою та співчуттями, такі публікації приваблюють і шахраїв.
«Якщо ви залишили ім’я, прізвище та номер телефону — майже зі 100% ймовірністю Вас наберуть і будуть намагатися вас обманути та забрати ваші гроші. Обіцятимуть вам, що зможуть допомогти», — додає речник.
Куди звертатися за допомогою?
Перший крок у такій ситуації — подання заяви про факт зникнення до найближчого відділу поліції. Вже через добу у системі Єдиного реєстру досудових розслідувань з’явиться ім’я слідчого, який вестиме вашу справу.
Після цього — варто створити особистий кабінет на сайті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Цей орган створили в 2022 році для координації роботи силових відомств і міністерств у пошуку зниклих безвісти військових та цивільних. В Координаційного штабу є дорожня карта і для цивільних, і для військовослужбовців.
«Там (в анкеті на сайті — ред.) більше сотні різних полів, які треба заповнити і, часом, родичі кажуть, що це дуже багато роботи, яка забирає час. Але все це потрібно! Особливі прикмети — їх питатимуть дуже часто. Татуювання, довідки від дантиста, знімок зубів - це теж варто туди долучати», — додає Петро Яценко.
Як створити особистий кабінет на сайті — можна дізнатися з відеоінструкції за посиланням.
Також, до Координаційного штабу можна звернутися за номером 0 800 300 529 або ж завітати до регіонального офісу в Києві, Миколаєві, Харкові та Львові.
Крім того, рідним слід здати тест ДНК. Це може значно допомогти у пошуках рідної людини. Особливо, під час репатріації тіл загиблих воїнів.
«На жаль, треба бути готовим до найгіршого. Та водночас — треба готуватися і до найкращого, як би це не було парадоксально. В нас були випадки, коли людина, яка вважалася зниклою безвісти і навіть загиблою - поверталася. Були свідчення, що людина загинула, а насправді вона була поранена і потрапила в полон», — розповідає Петро Яценко.
Водночас, інформацію про рідну людину можна шукати в інтернеті. Та в координаційному штабі наголошують, що такі фото та відеоматеріали зроблені в місцях позбавлення волі на території країни-агресора або ж на тимчасово окупованих територіях. І створені вони з ідеологічною метою.
«Там багато образливих, болючих речей — до цього треба бути готовим і морально, і фізично, щоб це все перенести. Росіяни випускають такі відео, щоб вплинути на родини. Це цинічно, жорстоко і нам доводиться з цим працювати», — каже речник Координаційного штабу.
Тиск від ворога та поради, як його уникнути
Часом, росіяни можуть скористатися скрутним становищем родини полоненого або зниклого безвісти та вдатися до шантажу і вербування.
«Вони можуть впливати на родини, щоб викликати зневіру до держави, спонукати до протестів. Є і безпосередній вплив на родини, коли їх намагаються шантажувати і спонукати до якихось фізичних дій. Наприклад, отримують родини дзвінки з вимогами спалити військове авто», — пояснює Петро Яценко.
В таких випадках у Координаційному штабі закликають повідомляти до державних органів. Так вдасться захистити і сім’ї, і полоненого.
«Те, що в людини статус зниклої безвісти — не означає, що вона забута і щодо неї не ведеться робота. Це не так. Всі наші оборонці, а також цивільні - всі отримують такі ж пошукові заходи, як і щодо тих, хто має підтвердження перебування в полоні», — підсумовує Петро Яценко.
