Ковтан Надія - Редактор сайту (стажер) tsn.ua
Один з моїх улюблених висловів: «Якщо не зараз – то коли?» Вірю, що краще спробувати і подивитись, що з того вийде, ніж не спробувати і мучити себе думками, а як могло бути.
сміливість
Стажування для мене, певно, почалося ще тоді, коли я наважилася зняти відео-резюме. Я страшенно боюся камери і знімати відео для мене – ще той виклик.
відповідальність
Після всіх етапів відбору ми (п’ятеро стажерів) одразу почали працювати на сайті ТСН.ua – писати новини про найважливіші і найцікавіші події в Україні і світі.
Моїм найбільшим страхом було десь щось натиснути і відправити на сайт щось не те. Ще й стіни нагадували: «Нашу роботу бачать усі». І помилки теж.
Здавалося, що пройде століття, поки я нарешті запам’ятаю, що і де розташоване в адміністративній частині сайту. На щастя, усе вийшло швидше.
повага_та_любов
Вийшло, бо поряд були люди, яким вистачало терпіння пояснювати і вчити, - куратори. Люди, які встигають і свою роботу робити і за тобою слідкувати, допомагати, пояснювати і спасати, коли не знаєш, що робити/що трапилося/як так вийшло.
чесність
Структуру сайту і новин запам’ятала. Почався інший етап – читання на ніч Конституції, законів і історичних довідок. От, наприклад, тепер знаю, що вулиці і проспекти іменами живих людей називати заборонено.
Найсмішніший і найепічніший момент для мене був у новині про «Гру престолів». Я переклала новину, обрала найцікавіше. Дівчина-редактор питає мене: «А ти впевнена, що там «уник смерті» у тексті?» Відповідаю, що там щось незрозуміле. «Не воскрес же він», - кажу жартома. «Воскрес, взагалі-то», - лунає у відповідь. Тоді я зрозуміла, що потрібно перевіряти не лише посади/закони/дати тощо, а й такі, здавалося б, не важливі речі. А якщо не знаєш чи не можеш знайти потрібну інформацію – краще чесно зізнатись і разом знайти вихід.
відкритість
Протягом стажування ми не лише писали новини, а й брали коментарі і інтерв’ю. Що мене здивувало – те, що за весь час лише одна людина відмовилася давати інтерв’ю, а здебільшого люди з легкістю погоджувалися. Деякі коментарі були сумні, і я довго ще думала про цих людей і співчувала їм.
На інтерв’ю були і смішні моменти, і повчальні. Одна дівчина розповідала нам про своє дитинство і сказала, що вона настільки не відповідала своєму баченню себе, що навіть не хотілося нічого змінювати, робити, бо мета здавалася недосяжною. Вона говорила про себе, а я згадувала аналогічний період у житті, коли навіть не намагалася нічого змінювати, бо думала, що це не спрацює. Героїня нашого інтерв’ю нагадала мені про важливість почати з чогось. Навіть якщо страшно, навіть, якщо не вдасться, спробувати варто.
