Як спілкуватися з військовими та ветеранами: поради психолога

«Життя після шрамів» — масштабний соціальний проєкт 1+1 media, покликаний допомогти ветеранам та ветеранкам на шляху повернення до цивільного життя, а також систематизувати унікальний досвід українських роботодавців у взаємодії з цією цільовою аудиторією.

В межах проєкту ми розповідаємо про історії ветеранів, що повертаються до цивільного життя, труднощі на цьому шляху та успіх, якого вони досягають. А також, і про комунікацію з ветеранами та чинними військовими. 

Та як налагодити комунікацію з ветераном? Розповідає психотерапевт Сергій Міщук. 

А переглянути епізод «Життя після шрамів» можна на платформі кіно та телебачення «Київстар ТБ».

Не проводити бар’єрів

«Я б радив не проводити бар’єрів, що це людина у формі — все. Ця різниця є — на рівні проживання. Якщо вона буде ще на рівні нашого страху, якщо вона буде на рівні нашого психічного напруження, то людина буде відчувати, що вона десь за плівкою, за кордоном, за межами нормальності», — каже Сергій Міщук. 

Психотерапевт наголошує — в комунікації важливо уникати різкого поділу на військових та цивільних. Значно важливіше — проявляти повагу, пильність та емпатію. Відтак, слід правильно зчитувати знаки від ветерана. Особливо, коли це незнайома людина і вона не бажає спілкуватися. 

«Якщо людина не підтримує з вами зоровий контакт, якщо не киває, не підморгує, не відгукується — значить вона вас ігнорує. Це значить, що вона не готова спілкуватися», — пояснює Сергій Міщук. 

Для початку розмови експерт радить чітко зрозуміти — для чого вона вам? Що саме ви хочете донести чи дізнатися?  

«Потрібно підготуватися і ставити більш конкретні питання. Наприклад — як у вас з формою, чи міцна вона? Як очищувати її від бруду — чи непокоїть це вас узагалі? Чи підвозили вам достатньо їжі? Чи є серед військових вегани? — каже він. — Не можна одразу увійти в довірливі та глибокі стосунки — це те, що будується». 

Крім цього, розмову можна почати з питань про цивільне життя — ким до війни була людина і чим займалася?

Вміння «бачити» іншу людину

«Треба бачити перед собою людину, життя якої змінилося», — каже Сергій Міщук.

Для початку комунікації з ветераном, Сергій Міщук радить, насамперед, зрозуміти емоційний стан людини — часом, це дуже не просто.

«Люди, які навчилися приховувати емоції навіть від самих себе — їх не так легко “прочитати”. Ми не кажемо зараз про професійних розвідників. Але ми розуміємо, що людина може бути в різному стані. І тому, деякий час краще приділити тому, щоб прислухатися, зрозуміти і протестувати дійсність, в якому стані людина знаходиться. Чи взагалі вона бачить, чи йде процес комунікації і чи людина налаштована на нього. На жаль, ми маємо дуже багато людей, які отримали не просто травматичний досвід, а в яких є зміни на органічному рівні. Посткомоційний синдром, акубаротравми», — пояснює фахівець.

В такій комунікації слід користуватися простим правилом — 20% часу ми говоримо, а 80% — слухаємо. 

Також, додаємо корисні ресурси з порадами, як налагодити комунікацію з ветеранами: 

https://veteranhub.com.ua/category/stosunky-ta-vyznannya/ 

https://howareu.com/materials?&tags=vtrata 

https://veteranfund.com.ua/wp-content/uploads/2025/03/Komunikatsiia-z-veteranamy-druk.pdf