WORK IN WAR REALITY30 December 2023

Микола Спичак, керівник групи промо 1+1 Україна

Звернув увагу на те, що моя дружина ще спала.. хотілося якомога довше її не будити та не казати про початок повномасштабної війни

Якими були ваші перші дії вранці 24-го лютого? Про що спершу подумали?

Прокинувся десь між 4 та 5 ранку від великої кількості сповіщень та повідомлень у робочому чаті. Всі обговорювали новини. Звернув увагу на те, що моя дружина ще спала. І це був найболючіший момент, тому що хотілося якомога довше її не будити та не казати про початок повномасштабної війни.

Тоді відчуття рідної оселі, спільноти, розуміння, що треба працювати та знаходитися поруч — супроводжували мене весь час.

Всі знайшли в роботі порятунок

Чи зупинилась професійна діяльність в перші дні повномасштабного вторгнення? Що надавало сил продовжувати працювати в такому шаленому темпоритмі?

Вона не зупинилась ні на жоден день. Всі знайшли в роботі порятунок. Завдяки злагодженій роботі в команді було сформовано чіткий підхід та вертикаль інформування. Робота почалася з марафону «Єдині новини» та виробництва роликів, що допомагали підтримувати бойовий дух українців. Ми намацували новий контент та тип спілкування з глядачем, що зовсім не схожий на те, що ми робили раніше.

Створювали відео патріотичного характеру з монологів історичних постатей, формували серію тизерів, що транслювалися в марафоні та на радіо. Багато соціальних роликів створювалися для розміщення на Digital-майданчиках. Все було заради того, щоб українці продовжували чинити опір і були гідними героями нащадків. Тоді було менше часу для рефлексії, бо кожен відеовитвір робився максимум за пів години.

Ще ніколи не відчував себе настільки щасливим та усвідомленим українцем, як зараз

Що особисто вас підтримувало, мотивувало та надихало працювати у складних умовах, попри все?

Найбільшим джерелом натхнення для мене є народ та моя родина, близькі люди. Ще ніколи не відчував себе настільки щасливим та усвідомленим українцем, як зараз.

Які промокампанії для телеканалу 1+1 вдалося реалізувати під час повномасштабної війни? Та яким є зараз телеканал 1+1 Україна для глядача?

За майже 2 роки повномасштабної війни ми створили сотні соціальних, іміджевих роликів для марафону, потім — для телеканалу ТЕТ (спільно з колегами).

Разом із моєю колежанкою, копірайтеркою Альоною Перепльотчиковою, ми зробили дуже круте промо про любов під час війни. Цей ролик найбільше запам’ятався, хоча був створений з підручних засобів — відео з телефонів, YouTube, TikTok. Це був нетиповий період для телебачення, адже на першому плані був сенс, а якість — вже потім. Наприкінці минулого року з’явився окремий телеканал — 1+1 Україна. Слоган «Ти не один» нині дуже влучний, аби не відчувати себе покинутим у сучасних реаліях.

Нещодавно відбулася приголомшлива та якісна прем’єра «Жіночий лікар». В цьому вбачаю успіх й нашої команди, тому що гарне промо — це великий відсоток успіху будь-якого проєкту. Сьогодні воно має бути правдивим та якісним. Робота промо — провести глядача до першої серії та підтримувати продукт. Це синергія виробництв.

Вже більше, ніж півтора року реалізовується проєкт «Спорт проти війни», до якого долучені ви як режисер. Серед проміжних результатів — проєкт здобув перемогу в Конкурсі маркетингових ініціатив X-RAY. Розкажіть про цю кампанію детальніше. Який з епізодів запам’ятався вам найбільше? Як проходить підготовка до знімань та постпродакшн?

Розповідаючи про цей проєкт, хочу передати слова подяки та захоплення Тані Табаченко, яка зараз служить у лавах ЗСУ, адже саме вона розпочала цю кампанію.

Проєкт створено для того, щоб донести світу розуміння того, що російські та білоруські спортсмени не відрізняються від солдатів-окупантів, які нищать нашу державу та спричиняють справжній геноцид. Наша місія — домогтися блокування ворожих спортсменів на міжнародній спортивній арені.

За цей час команда реалізувала 13 роликів, тож кожен епізод та новий герой по-своєму запам’ятовувалися. Одним із найбільш закарбованих епізодів був ролик зі Сергієм Стаховським, славетним тенісистом, який нині боронить нашу державу. Всі спортсмени, які продовжують показувати власну позицію та розповсюджувати її по всьому світу — сильна підтримка для України.

Благодійність стала частиною мого життя на початку повномасштабної війни

Окрім вашої основної діяльності, ви активно займаєтесь волонтерством. Так, на свій День народження ви започаткували збір для військових ЗСУ. А також продаєте старовинні та вінтажні вишиванки — сорочки та сукні, кошти від яких йдуть на потреби військових. Зокрема, в межах офісу ви пропонували такі благодійні слоти колегам. Розкажіть детальніше про цю частину свого життя? В який момент ви відчули необхідність допомагати іншим?

Волонтерський рух у нашій державі — це окреме явище, рівних якому немає в жодній країні. Благодійність стала частиною мого життя на початку повномасштабної війни, коли я переїхав зі своєї квартири на перший поверх, в кав’ярню, де був волонтерський хаб. Ми готували, збирали їжу, гуманітарну допомогу та розвантажували фури. Пізніше зрозумів, що можу стати ініціатором збору. Збір на День народження — найпростіший варіант конвертувати привітання у донати. До речі, немає маленьких донатів. Кожен важливий.

Звідки вам, як волонтеру, надходять запити? Скільки коштів вже вдалося зібрати?

Багато моїх знайомих є воїнами ЗСУ, ТрО тощо. Вагомий внесок у наш захист зараз роблять й хоробрі плюсівці, з якими я знайомий особисто, — Таня Табаченко, Денис Залатарьов, Олег Ніколаєнко. Тож в межах компанії проводяться збори для колег.

Одного разу вдалося зібрати 15 тисяч гривень, які були розподілені на три збори: зимовий одяг, ремонт авто, нагальні потреби. Ми можемо думати, що у військових все є, але, на жаль, реальність інша.

За сезон продажу вишиванок вдалося зібрати 40 тисяч гривень, що були направлені на благодійні справи. Радію, що є така конвертація, вірю у свою справу та продовжую її робити.