Владислава Чередніченко, інформаційна продюсерка департаменту ранкового мовлення
- «Сніданок з 1+1» сьогодні — переконана, як і раніше, це об’єднання крутих людей, які щодня акумулюють нові сили, які з жагою та мотивацією, швидкістю та обізнаністю створюють продукт для глядача.
- Найголовніший виклик в умовах великої війни — балансувати між емпатією до людини, з якою ти спілкуєшся, та дотриманням посадових обов’язків.
- Що для вас означає цінність «Відповідальність»? Повний контроль за власні дії та дії команди.
Це був найстрашніший момент з початку повномасштабного вторгнення через необізнаність і брак інформації
Яким ви пам’ятаєте ранок 24-го лютого та день початку повномасштабної війни?
Напередодні настрої довкола були відповідними. Вночі верстала інтерв’ю в студентський журнал і заснула лише о 4-й. Так, проспавши лише 2 години та 15 хв, прокинулась від слів мами, яка сказала, що наші міста атакують. Це був найстрашніший момент з початку повномасштабного вторгнення через необізнаність і брак інформації, що відбувається та того, що буде далі. Проте було важливо створити якомога безпечніше середовище.
Була переконана, що скоро повернуся додому та завершу верстати інтерв’ю
Чи мали план, що робити далі?
У той же ранок разом із родиною виїхали в Житомирську область. Через відсутність розуміння бралася просто за все. На вулиці був лютий місяць, а я з собою у дорогу взяла купальник, шорти та в’єтнамки. Мабуть, це був переляк. Насправді не розуміла, що відбувається, але була переконана, що скоро повернуся додому та завершу верстати інтерв’ю.
Розкажіть, як ви стали частиною командою та чому саме департамент ранкового мовлення? На яку посаду прийшли першочергово?
У липні 2022 року прийшла на стажування у відділ ранкового мовлення. Практикувалася як на «Сніданку з 1+1», так і на «ЖВЛ», розшифровувала інтерв’ю, титрувала ефіри тощо. Згодом Юлія Жмакіна, керівниця департаменту, запитала: «Ким ти себе бачиш?», та моя відповідь була однозначна: «Точно не журналістом». Адже мені дуже подобається організація, домовленості про ефіри тощо. І моя відповідь стала ключовою.
Згодом HR-спеціалісти зазначили, що є вакансія на посаду адміністратора департаменту. Беззаперечно погодилась, тому що дуже хотіла долучитися повноцінно до команди. Так, листопад 2022 року — це точка відліку.
За рік мене підвищили до інформаційного продюсера департаменту ранкового мовлення, працюю з колегами «Сніданку», «Ближче до зірок» та «ЖВЛ».
Бути інформаційним продюсером — це як бігти марафон або брати участь в автомобільній гонитві
У чому особливості роботи інформаційного продюсера в умовах війни? Наскільки багато часу приділяється підготовці до ефіру?
Відверто кажучи, бути інформаційним продюсером — це як бігти марафон або брати участь в автомобільній гонитві. Зупиняєшся лише для того, щоб змінити колеса.
Зараз займаюся організацією зйомок, прямих включень, домовляюся за локації, а також з експертами, гостями, відомими людьми для участі в сюжетах, надсилаю журналістські запити, комунікую з неймовірною кількістю осіб, починаючи від військових адміністрацій, до тих, хто скористався послугами «єОселя», наприклад. А також спілкуюся з тими, в кого загинули близькі або родичі під час великої війни. Вони звертаються до нас з розміщенням історії в ефірі перед загальнонаціональною хвилиною мовчання.
Спілкуватися з ними ледь не найважче. Вони в мені бачать того, кому можна висловитися, тому важливо не перейти межу, залишатися людиною в будь-якому випадку. Цінно, що такий елемент є в нашій програмі. Це надзвичайно важливо, якщо вони знаходять в нас підтримку.
Журналіст та інформаційний продюсер — це справжній симбіоз
Розкажіть, які теми в фокусі уваги сьогодні? Яким чином ви формуєте перелік?
Ми намагаємось завжди тримати в акценті тему війни, бо її неможливо оминути, говорити про теми, які завжди на слуху, але показувати їх з особливого погляду. Наша аудиторія хоче експертності, пояснень та відповідей. Звичайно, що заповнити весь ефір важкою інформацією — неправильно. Тому додаємо огляди міжнародної преси, розповідаємо про досягнення громадян у різноманітних галузях. І на цей випадок є рубрика «Наші люди» до 9-ї ранку, в якій розповідаємо про українців, які завдяки своїй справі стають справді унікальними, особливими як на батьківщині, так і у світі.
Можу займатися пошуком тем, але журналіст та інформаційний продюсер — це справжній симбіоз. «Сніданок» крутий тим, що залучені всі ланки під час підготовки програми. Важливо не лише знайти тему, але й історію людини, бо саме її можна направити в різні галузі.
Найбільше мотивує результат, коли відбувається ефір, а журналіст дякує за організацію
Розкажіть про нюанси зйомок під час війни? Чи займалися ви організацією зйомок, що проходили в інших містах, куди їздили ведучі?
Так, дійсно, регулярно залучена до відряджень у різні міста. На цій роботі я вихована в умовах повномасштабного вторгнення, тому можу точно сказати, що найголовніший нюанс — це кількість інстанцій. З іншої сторони, під час атаки Львова, що була 4 вересня, ми всього за один день на летівці вирішили, що маємо бути завтра там, домовились про зйомку біля будинку, де відбувся обстріл, а також з очевидцями та свідками жаху. Щоразу думаю, що швидше та оперативніше вже не може бути. Щоразу моє «не зможу» відходить на другий план. Але мене найбільше мотивує результат, коли відбувається ефір, а журналіст дякує за організацію.
Розкажіть, як ви переформатовуєте організаційно-знімальні процеси у випадках підвищених загроз, зокрема під час обстрілів?
У випадку, якщо обстріли відбувалися напередодні вночі або під час прямого ефіру, то верстка змінюється, адже першочергово важливо висвітлити актуальні проблеми. Одразу намагаюся знайти місце, де трапився обстріл, аби репортер, який вмикатиметься в етер, зміг поїхати саме туди. Також домовляюся про включення представників влади того чи іншого міста. Вже потім даємо те, що було заплановано. Робота насправді не пропадає, адже публікуємо сюжети в наступні етери, якщо дозволяють обставини.
З початком повномасштабного вторгнення зірками стали ті, хто працюють на захист України
Рубрика «ЖВЛ» також зазнала значних змін під час великої війни. Втім, якою вона є зараз?
Нині до рубрики долучаємо як артистів, так і співаків, акторів, режисерів, які висвітлюють роботу й життя в умовах великої війни. Точно можу виділити влучну назву рубрики, бо з початком повномасштабного вторгнення зірками стали ті, хто працюють на захист України, підтримують економічно країну. Та, попри все, залишаються відкритими людьми.
З якими складнощами зіштовхнулись за цей період?
Часом буває важко бігти марафон, оскільки програма щоденна, а також осягнути проблеми людей, з якими спілкуєшся під час телефонної розмови. Тут важлива терплячість та розуміння.
Мене також сколихнув період, коли відбулася трагедія під Броварами, а саме загибель Дениса Монастирського. Відчувала тоді емоційне виснаження.
Як ви приборкуєте цей постійний стрес? Що вас мотивує зараз?
Обожнюю читання та відвідування театрів. За можливості намагаюся відкладати телефон. Це і найкращий відпочинок, і водночас найважче завдання.
«Сніданок з 1+1» — це потужна команда на ринку, сформований бренд, який викликає величезну довіру в аудиторії
Розкажіть про свою команду сьогодні? Яким є «Сніданок з 1+1» в межах українського медіаринку?
«Сніданок з 1+1» — це потужна команда на ринку, сформований бренд, який викликає величезну довіру в аудиторії. Наша команда — це мікс абсолютно різних людей, які могли не навчатися на журналістів, приїхати з іншого міста, але саме тут відкритися по-новому. Кожен із нас докладає максимум зусиль для глядача, вигадує цікаві сюжети, натомість вони щоранку обирають нас вже кілька років поспіль.
Хотілося б відвідати українські міста без загрози для власного життя
Що ви зробите одразу після Перемоги?
Оскільки я вже водійка авто, то хотіла б об’їздити Україну на власній машині — з Карпат до Одеси, Харкова, де ніколи не була. Хотілося б відвідати українські міста без загрози для власного життя.